Статус S і робота у Швейцарії: які реальні можливості для працевлаштування

Коли Швейцарія у 2022 році вперше активувала тимчасовий захист для осіб, які рятуються від війни, це стало історичним рішенням. Статус S (Schutzstatus S) дозволив десяткам тисяч українців легально проживати, працювати та інтегруватися в швейцарське суспільство.

Але що цей статус означає на практиці? Чи справді він відкриває шлях до роботи, чи залишається лише формальністю? У листопаді 2025 року, через понад три роки після його запровадження, настав час подивитися на факти — без емоцій, але з чітким аналізом.

Правові рамки: що дає статус S

Власники статусу S мають право працювати в усіх кантонах Швейцарії, як наймані працівники, так і самозайняті особи. Це закріплено у постановах Державного секретаріату у справах міграції (SEM).

Починаючи з 23 жовтня 2025 року, Федеральна рада ухвалила рішення про спрощення доступу до ринку праці: замість отримання окремого дозволу тепер діє обов’язкова попередня заява-повідомлення (Meldeverfahren).

Таке повідомлення подає роботодавець або самозайнята особа, зокрема через федеральний портал EasyGov.swiss. Зміни офіційно набули чинності 1 грудня 2025 року.

Отже, дозвільний бар’єр фактично усунуто — для початку роботи достатньо зареєструвати факт працевлаштування. При цьому, як і для всіх працівників у Швейцарії, діють загальні норми щодо заробітної плати, тривалості робочого часу та страхових внесків.

Реальний стан працевлаштування

За даними SEM станом на 7 жовтня 2025 року, у Швейцарії проживають 70 527 осіб зі статусом S.

Із них 16 290 офіційно працевлаштовані. Це становить 23,1 % від усіх осіб зі статусом S і 35,5 % серед осіб працездатного віку (18–64 роки).

Найвищі показники зайнятості фіксують у кантонах Цюрих, Берн, Арґау та Люцерн. Тут місцеві програми інтеграції поєднують мовні курси, підтримку з працевлаштування та контакт із роботодавцями.

Федеральний уряд поставив ціль — до кінця 2025 року досягти 50 % рівня зайнятості серед осіб зі статусом S, які перебувають у країні понад три роки. Це завдання виконується в рамках інтеграційної програми «Integration durch Arbeit», яку координують SEM та кантони.

Символічне зображення перешкод, з якими стикаються українці під час пошуку роботи у Швейцарії.

Фото: Andrii Yalanskyi / Shutterstock

Основні перешкоди на шляху до роботи

1. Адміністративні особливості. Попри спрощення, кантони зберігають власні внутрішні процедури повідомлення. У деяких регіонах воно відбувається через електронний портал, в інших — через електронну пошту чи форму PDF. Це потребує точного дотримання інструкцій у місці проживання.
2. Визнання освіти та кваліфікацій. Для регульованих професій (медицина, освіта, будівництво, соціальна сфера) необхідне офіційне визнання дипломів через SEFRI — State Secretariat for Education, Research and Innovation. Без цього фахівці можуть працювати лише на позиціях, які не вимагають ліцензування.
3. Мовний бар’єр. Попри доступ до безкоштовних курсів німецької, французької чи італійської, для багатьох осіб володіння мовою залишається недостатнім для професійної комунікації. Більшість роботодавців вимагають щонайменше рівень A2–B1.
4. Тимчасовість статусу. Статус S надається тимчасово — з можливістю продовження на рік. Хоча Федеральна рада підтвердила, що скасування у 2026 році не планується, сам факт «тимчасового» статусу стримує частину роботодавців від довгострокових контрактів.
5. Психологічний фактор. Почуття невизначеності та орієнтація на повернення в Україну зменшують мотивацію інвестувати в мову або переосвіту. Утім, саме ці чинники стають вирішальними для реальної інтеграції.

Позитивні тренди 2024–2025

Попри складнощі, помітна позитивна динаміка.

• Великий бізнес (зокрема Migros, Coop, SBB) запровадив програми працевлаштування українців зі статусом S у логістиці, торгівлі та обслуговуванні.
• Кантони розширюють практику мовно-професійних курсів з паралельним стажуванням.
• RAV та міграційні служби запровадили спільні кар’єрні центри для тимчасово захищених осіб.

Експерти NCCR OnTheMove відзначають, що через три роки після запровадження статусу S українці демонструють вищу інтеграційну динаміку, ніж інші групи біженців у минулому десятилітті.

Практичні поради для пошуку роботи

1. Перевірте вимоги у вашому кантоні (наприклад, ZH.ch, BE.ch, AG.ch).
2. Подавайте повідомлення про початок роботи через EasyGov.swiss або кантональний портал.
3. Оновіть резюме за швейцарським стандартом та додайте свідоцтва про курси мов.
4. Використовуйте пропозиції RAV — центри зайнятості підтримують навіть тимчасово захищених осіб.
5. Подавайтеся на стажування та тимчасові позиції — це ефективний шлях до постійної роботи.
6. Будуйте контакти на місцевому рівні — у Швейцарії рекомендації мають велику вагу.

Статус S — це не лише тимчасовий захист, а й реальна можливість для початку нового професійного етапу. Однак успіх залежить не від самого дозволу, а від активності й адаптації самої людини.

З 2025 року Швейцарія створила всі інституційні умови для того, щоб статус S став ефективним інструментом інтеграції. Завдання тепер — використати його. Знання мови, правильна стратегія та готовність до змін перетворюють тимчасовий дозвіл на повноцінний шанс жити й працювати у Швейцарії на гідних умовах.

Джерела

• Staatssekretariat für Migration (SEM) — Ausweis S für Schutzbedürftige
• Bundesamt für Statistik (BFS) — Arbeitsmarkt und Migration 2025
• NCCR OnTheMove — Endless Waiting: S-Permit Holders in the Limbo of Permanent Temporariness
• Kanton Zürich — Erwerbstätigkeit im Asylbereich (Status S)
• LegalExpat.ch — S Permit for Ukrainian Citizens in Switzerland
• EasyGov.swiss — Meldeverfahren für Personen mit Status S